У давнину сонячні годинники були надзвичайно популярні (адже інших варіантів ще не було) — їх робили не тільки на землі, але також на стінах – особливо на святинях, переважно всіляких храмах присвячених сонячним богам (відповідальним за хід сонця, а значить і за хід часу). Врешті, подекуди, зводили велетенські мури, які кидали тінь, і після неї точно взнавали час.
Такий велетенський сонячний годинник до сих пір знаходиться в Індії, в місті Джайпурі (на сьогодні перебуває під особливою охороною ЮНЕСКО).
Сонячний годинник у Джайпурі такий: посередині є мармурові сходи заввишки 18 м, а по обох їх боках камінні луки з поділкою. До якого з них сягала тінь, така була година.
Однак такі сонячні годинники мають і свої суттєві недоліки. Вони не працюють уночі, а також у хмарні дні. Хоча серед ночі ще якось можна було дати собі раду спробами визначити час по зірках, а от у хмарні дні годину визначити було неможливо.
|