Священики з точністю до п’яти хвилин могли визначити за ними час початку бого¬служіння. Віконні ніші лівої вежі-дзвіниці, безпосередньо були годинами. Вони розташовані таким чином, що сонячне світло великі ніші заповнює рівно за одну годину; ті, що менші розміром - за півгодини, за 15 і за п’ять хвилин. Таким чином дзвонар визначав, коли треба бити в дзвін час ранкової служби, Служби Божої та вечірні.

Ось як описав сонячний годинник-календар І. Коцюра в статті «В Чернігові зберігся сонячний годинник стародавнього міста».

«Напевно, кожен, хто коли-небудь гуляв по Валу, звертав увагу на древню кладку Спаського собору, побудованого в XI столітті. Оскільки собор зводили, швидше за все, константинопольські майстри, за основу ними була взята типова для столиці Візантії «змішана» кладка або «оpus mixtum», коли ряди плоскої цегли - плінфи чергуються з рожевим розчином і великими каменюками. Крім цього використовувалися також радіальні і «ялинкові» кладки, специфічні «квадри», орнаментальні «меандри», хрести, і т.д. Особливо багата різновидом деталей з плінфи північно-західна вежа собору, яка була сходами на хори храму. Однак, милуючись декоративними кладками, мало хто міг припустити, що крім естетичної функції, ці різноманітні кладки і знаки з плінфи в поєднанні з рядами плоских ніш вежі були для наших предків ще й сонячним годинником - календарем середньо-вікового Чернігова!

Першим на це звернув увагу художник Г. Петраш. Спочатку він «побачив» в орнаментах вежі знаки Зодіаку. Згідно з його дослідженням, подвійні «У»-подібні компоненти меандрового пояса північно-західної вежі собору є зображенням знака сузір’я Рака - вступ сонця в цей зодіакальний будинок відповідає літньому сонцестоянню. «Ялинкові» кладки між нішами нижнього ряду передають знак сузір’я Овна, який відповідає початку весняного рівнодення. Знак сузір’я Тільця переданий у формі літери «W», а у вигляді перевернутої букви «Т» всередині хреста – знак сузір’я Лева. На цей період часу доводиться головне престольне свято собору – Спас, а також свято пророка Іллі, ім’я якого читається в древньому напису часів побудови собору на південному фасаді. На цій же стороні собору вгорі видно зображення солярного знака – сонечка з плінфи, так як саме південний фасад собору протягом дня постійно висвітлювався сонцем (Іл. 24).

Сам же годинник був влаштований таким чином. Наприклад, в дні літнього сонцестояння о 10:00 сонячний промінь потрапляв в нижній куточок першої верхньої ніші вежі, після чого впродовж півгодини її повністю заливало сонячне світло, потім освітлювався куточок наступної, нижньої ніші і так – щогодини. Три горизонтально розташовані плінфи «У»-подібної фігури меандру над нішами використовувалися в якості 5-хвилинної шкали. Хрестами в меандрі відзначено час служби Божої обідні і вечірні. При цьому західний фасад собору при будівництві був спеціально зміщений таким чином, щоб не закрити тінню першу 10-годинну нішу!

На головному, західному фасаді собору в кладці втілений календар, без якого сонячний годинник не мав би сенсу. 12 деталей нижнього меандрового поясу (він прихований тамбуром на вході в собор) відповідають 12 місяцям року, а 31 ланка верхнього поясу (над тамбуром) відповідають максимальному числу днів у місяці Юліанського календаря Отвори в кожній такій компоненті меандру служили для відміток седмиць і християнських свят...»

Місце знаходження: м. Чернігів, Спаський собор.

Час побудови: 1031-1036.